«У 1995 році фізики ЦЕРНу оголосили, що вони успішно створили перші атоми антиводню. Античастинки були дуже енергійними; кожна з них подорожувала майже зі швидкістю світла протягом 10 метрів, а потім знищувалася із звичайною речовиною приблизно через сорокову частку мільярдної частки секунди. Створення антиводню може вважатися великим досягненням, та атоми були занадто енергійними та дуже «гарячими», що ускладнювало їх вивчення. У червні 2011 року ALPHA (група, що створює, зберігає та досліджує антиматерію) повідомила, що їй вдалося затримати атоми антиречовини більше 16 хвилин. Серед тривалості атомних життів це було дуже довго — досить довго, щоб почати вивчати їх властивості докладно. Фізики ЦЕРНу будуть намагатися виміряти гравітаційне постійне прискорення, співставляти атом водню та антиводню» — повідомляється на сайті Європейської організації ядерних досліджень.
Тема антиматерії викликає велику цікавість у письменників та кінематографістів. Наприклад, у творі Дена Брауна «Ангели та демони» яскраво описано добування антиматерії та її зберігання. Кульмінацією твору є анігіляція антиматерії, яку використали як бомбу.
Та чи насправді антиматерія — це щось далеке, неосяжне та дуже небезпечне? У цьому питанні нам допоміг розібратися Джованні Порчеланно — ядерний інженер Європейського центру ядерних досліджень:
«Антиматерія — це не фантастика, адже вона використовується кожен день у лікарнях для медичних досліджень, таких як ПЕТ — позитронно-емісійна томографія. Антиматерія насправді використовується фактично кожен день у всьому світі. В ЦЕРНі ми намагаємося одразу створити спеціальні антипротони і антиатоми, але найсмішніше те, що люди ще не так багато знають про антиматерію — настільки її мало. Наприклад, ми не знаємо, чи взаємодіє вона з гравітацією. Для вивчення створюються дуже маленькі зразки, тому що створення антиматерії — це складний процес. Ми не маємо таких технологій, які дозволяли б створювати достатню кількість антиматерії. Зберігається вона завдяки магнітним ефектам та вакууму, що запобігають контакту з матерією. Теоретично можливо робити з антиматерії дуже потужні бомби, але її треба багато. Ми виробляємо антиматерію в дуже малих кількостях, і, маючи її, ви не зможете щось підірвати».
Катерина Бортняк, 16 років, школа №164
Представитель ЦЕРНа? Круто!