06 мая 2016

Борітеся — поборете!

  • Артем Мамонов
  • Оцените материал
    (19 голосов)
2316

Прапор – один із головніших символів державності та суверенітету будь-якої країни. Але якщо в Англії, наприклад, вже декілька століть прапор єднає народ, то в Україні з цього приводу суперечки ніяк не стихають. Одні стверджують, що наш прапор синє-жовтий, інші переконані, що прапор має бути жовто-блакитним, а дехто вважає правильними жовто-синій та блакитно-жовтий кольори.

Багато професійних істориків не можуть досі дати остаточну відповідь на це питання, а що ж стосовно пересічних громадян? Деякі люди навіть не знають, який наш державний прапор. Я провів опитування серед двадцяти людей різного віку, від дітей першого класу до ветеранів. Ставив усім одне й те саме питання: «Якого кольору у нас прапор?» І ось що вийшло в результаті: п’ять громадян вважають, що нашим прапором є блакитно-жовтий стяг, шість думають про синьо-жовтий прапор, а дев’ять сказали, що наш прапор жовто-блакитний.

Неймовірно, але лише шестеро із двадцяти людей вірно вказали кольори державного прапору. Також я запитав усіх про національний день прапору (23 серпня), і лише двоє із двадцяти осіб вірно зазначили дату цього свята. Такі прикрі факти починають наводити на сумні думки.  І якщо прапор — це Україна, а Україна — це люди, то яким може бути прапор, коли ці самі люди не знають ні його історії, ні дату його народження? А останнім часом поширений такий тренд, як перенесення прапору на якісь шнурки, посуд, браслетики та іграшки. Наш національний символ, наша суть, спокійно виглядає навіть із-за ніг. До речі, вертикальне розташування прапора у вигляді стягу (банера) нічим не регламентовано.

Спробуємо все ж таки розібратися, чому багато хто вважає наш прапор «перевернутим».

Точно відомо, що князь Володимир Великий мав свій герб — золотий тризуб на синьому фоні. Чи дійсно це стало поштовхом до створення сучасного прапора, ніхто не знає, але поєднання саме цих кольорів (жовтого та синього) в історії ми зустрічаємо доволі часто. У ХІІІ столітті золотий лев на синьому тлі отримав герб сина Данила Галицького — Лева. Синьо-жовті кольори можна було бачити і в Грюнвальдській битві 1410 року, і на гербах українських міст в ХV-XVI століттях. У 1848 році в Австрійській імперії відбулася революція «Весна народів». У квітні цього року було створено Головну Руську Раду. Національними прапорами тоді вважалися синьо-жовті та жовто-сині біколори, і вживалися обидва варіанти!

Після цього, вже у ХХ столітті, УНР, на чолі з Михайлом Грушевським, затвердила жовто-блакитний прапор, а згодом Павло Скоропадський змінив прапор, поставивши блакитний колір над жовтим. Стяг синє-жовтого кольору (наш сучасний офіційний варіант) був затверджений 28 січня 1992 року.

Таким чином, наш прапор зазнавав дуже багато змін, але в кожному варіанті є свій сенс.

Як розповідають нам у школах, синій колір – це небо, а жовтий – це золоті поля з колоссям пшениці. Звучить щонайменше красиво, але чи дійсно це так? Відома китайська художниця Мао Мао ще на початку 90-х років повідомляла, що розташування таких кольорів несе негатив та гибель. А ось жовто-блакитний колір, згідно з книгою "І-цзин" несе в собі тільки позитивні емоції, щастя та розквіт.

І все-таки перший президент України обрав перший варіант.

Символи символами, але як же саме люди ставляться до прапору? Окрім того, що навіяні американські тренди використання прапору всюди, де тільки можливо, притаманні більше молодому поколінню, є люди, які розуміють важливість національного стягу. Володимир Рибак (депутат міста Горлівка) помер за український прапор у 2014 році, протидіючи сепаратистам та захищаючи честь України. Він з гордістю підіймав наш прапор замість триколора, хоча знав, що це дуже небезпечно…

Іншим прикладом патріотизму та розуміння важливості національного символу став Андрій Крищенко, звичайний робітник міліції (зараз — начальник Головного Управління НП в м. Києві), теж родом із Донбасу, який захищав честь прапора. На питання журналіста стосовно цього відповів: «Це була не політика, а вірність принципам і присязі. І все. Це просто чітке усвідомлення своєї ролі, і свої внутрішні переконання змінювати ніколи не буду».

Беручи до уваги усі факти та події, можна сказати, що з будь-яким прапором наша нація бореться за краще майбутнє та йде до своєї мети.

Але все ж таки питання кольору прапора стоїть дуже гостро, і державі варто вжити заходів щодо врегулювання усіх суперечок через державний символ України.

Можливо, людям навіть необхідно разом вибрати, який же прапор вони б хотіли бачити у якості уособлення своєї країни.

Будемо сподіватися, що у найближчому майбутньому ця проблема буде подолана, адже як сказав колись Тарас Григорович Шевченко, борітеся — поборете!

Артем Мамонов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 комментарии

  • Lina %16/%05/%2016 - %23:%мая Lina

    Дуже кохаю Україну і велике дякую автору такої патріотичної статті!)))

    Комментировать
  • Артём %15/%05/%2016 - %23:%мая Артём

    Дякую усім за коментарі)

    Комментировать
  • Максим %15/%05/%2016 - %21:%мая Максим

    Досить місткий матеріар, дуже актуальна тема, автор молодець, що підкреслив саме цей розділ теми патріотизму

    Комментировать
  • Katrina %15/%05/%2016 - %20:%мая Katrina

    Дуже цікава та доречна стаття у контексті сьогодення. Дуже прикро, що більшість людей не знає ні історії, ні, навіть, якого кольору наш прапор. Мене, як і автора, також бентежить тенденція перенесення прапора на різні іграшки, шнурки тощо. Я вважаю таке ставлення до державного символу не досить доречним.

    Комментировать
  • Артём %15/%05/%2016 - %14:%мая Артём

    Евгений, спасыыба за хороший слова, брат

    Комментировать
  • Евгений %15/%05/%2016 - %14:%мая Евгений

    Хороший статья, полностью согласен с автором!

    Комментировать
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
Медіагрупа Скрепка

    Україна, м. Харків
    Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
    +38 (050) 96-56-629 (9:30 - 18:30)

Ми в соц.мережах: