У багаточисельному натовпі можна зустріти кого завгодно, навіть Леонса Лідумса — мера латвійського міста Айзкраукле, навіть Володимира Борисова — заступника мера міста Славутич (що теж у певному сенсі дивно, адже високопосадовці зазвичай рідко гуляють серед «звичайного люду», а ще рідше — розмовляють з ним:).
Славутич називають «містом ідей», і ми вирішили з’ясувати, які ідеї щодо міста є у наших неочікуваних візаві:
Як ви уявляєте місто Славутич через 30 років?
Володимир Борисов: «Це буде мегаполіс, у ньому буде жити понад мільйона, людей. Тут будуть стояти хмарочоси, ми зробимо обов’язково метро. Ні. Метро вже не буде, напевно, ми будемо літати на машинах!»
Що для цього робить міська влада саме зараз?
Ми робимо такі умови, щоб усі розуміли, що жити в Славутичі — комфортно, безпечно, ми живемо краще, ніж уся Україна! Подивіться на компактні території, у нас є п’ять фоків (фізкультурно-оздоровчіх комплексів), два басейни, стайня для коней. Славутич дбає про комфорт кожного жителя і дуже гармонійно розвивається. На мій погляд, такі умови призведуть до того, що Славутич стане великим містом. У нас дуже розвинута патисипативна демократія. У житті міста, в тому, що тут відбувається, може взяти участь будь-хто. В нашому місті, на відміну від інших міст України, дуже гарно налагоджені соціальні відносини. Можна, наприклад, придумати ідею для нового конкурсу, виставити її на сайт, і якщо як мінімум 30 людей підтримає вас, ми даємо згоду на проведення.
Як Ви бачите фестиваль ЗОСя в концепції розвитку міста?
Будь-який фестиваль чи захід — це промоушен міста, тобто це його реклама всією Україною. Шампунь проти перхоті номер один? «Хед Енд Шолдерс»? У нас довгий час Україна асоціювалася з Чорнобилем, горілкою і так далі. А нам потрібно, щоб Україна асоціювалася тільки з позитивним. Так само й з містом. «ЗОСя» працює на позитивні асоціації зі Славутичем.
Як ви уявляєте Славутич через 30 років?
Леонс Лідумс: «Дома будуть перебудовані, вони будуть електроефективними, будуть нові галузі промисловості. Середній вік людини буде більше, у сім’ях буде багато дітей, кожний матиме роботу, всі матимуть хобі, житимуть в достатку. Кордони будуть стерті між країнами, всі зможуть вільно пересуватись. Багато хто буде на другій половині півкулі, але вони працюватимуть на благо Славутича, за допомогою технологічних можливостей. Будуть сучасні школи, комп’ютери будуть в спеціальних окулярах».
Що вас надихає приїжджати в Славутич?
Договір дружби між нашими містами. Моя задача розвивати відносини між нашими громадянами: молоддю, підприємцями та ін. Ми тільки у першій фазі дружби, але сьогодні зрозуміли, що будемо співпрацювати у сфері шкільної освіти. Особливо над науковими справами. У вас і у нас є успішний досвід в роботи у дитячих садках, яким зараз ділимось один з одним, зокрема створення спеціалізованих дитячих садків для дітей з обмеженими можливостями. Ми повинні об’єднуватися заради вирішення таких справ.
Ось такі знайшли ми роздуми з приводу майбутнього Славутича. Що ж, не чекаймо, друзі, коли воно прийде — творімо майбутнє вже сьогодні!
Катя Дев’ятко, 15 років
Фото Олександри Одноліткової, 15 років
Много сторонний и наверное очеень интересный фестиваль)