Математично вивірено: історія рок-гурту «Value»

Створення групи та реалізація проекту

«Value» була створена в 2011 році двома звичайними Георгіями: Холостим та Катуніним.
Холостий. У 2011 ми цікавилися музикою 60-х років, попсою. Ще були юні, фанатіли від Америки та Британії. Обидва любили музику, жили нею. І ось я заліз на «Харків Форум», де знайшов оголошення Гоші, у якому він збирав групу, щоб просто грати. Подивився на його музикальний смак і зрозумів, що ми слухаємо одне й теж, це мене заінтригувало.
Катунін. Я захоплювався гаражним роком і дуже хотів з кимось пограти, це дуже надихало, хоча б для себе відчувати цей азарт. Хотілося понаслідувати когось з гуртів чи виконавців, просто пограти, так ми і вирішили зібратися разом.
Холостий. Спочатку нас було четверо, ще Євген і Сіша. Але вони хотіли грати більш важку гітарну музику, і поступово ми якось розійшлися у смаках. А також вони були дуже безвідповідальними, могли підвести нас. Чувак під речовинами був на концертах навіть, і запоров усе, хоча дійсно геній в плані музики.
А що стосовно фінансової сторони? Створення групи, напевно, коштує зараз ох як багато.
Холостий. Та про фінанси ніхто не думав. Це ж Харків. Починається все по фану: збираються групи, починають грати всі одну музику. І ми думали, що ми ось граємо музику 60-х років, значить ми круті та особливі. Тобто про гроші ніхто навіть і не думає, бо ми почали грати в першу чергу для себе.
Катунін. Ми просто почали збиратися вечорами, тягали апаратуру, грали музику, яка нам подобалася. Щоб відтворити атмосферу 60-х років, ми придбали справжні електрооргани. Тоді була поширена така фірма, як «Фарфіза». Ми просто любили музику.

Як стали «Value»

Якщо вам цікаво, що означає назва групи – «Value», то з англійської це слово перекладається як «цінність». Але чому саме така назва і що у цьому колективі такого цінного?
Звідки виникла ідея назватися саме так? Як ви взагалі обирали назву для групи?
Холостий. Над назвою ми думали довго, бо це було дуже важливе для всіх питання. Назва повинна бути математично вивіреною, тому ми сиділи більше місяця та думали над нею.
Катунін. Спочатку називалися «Хаулін ІРС». Тоді, у 2012, грали гаражний рок, з ухилом на психоделіку 60-х років. Коли кількість учасників скоротилася до двох, ми почали експериментувати, записали один альбом. Довго думали над назвою. Пам'ятаю, була ніч, ми сиділи у товариша, і в підсумку якось взагалі вийшло так, що ми стали «Value».
Холостий. Досить спонтанно. Ми перекаблучували дуже багато слів, користувалися генераторами, загрузли в інтелектуальній фігнє і не могли придумати назву, бо знаємо дуже багато слів, а треба щось полегше. Почали просто ловити дивні слова. І Катунін сказав: «Величина». З англійської – value.
І зараз ця назва вам повністю імпонує?
Холостий. Не зовсім імпонує тому, що було спочатку, але імпонує тому, до чого ми прагнемо.

Створення першого альбому «Love Feeling»

Холостий. Попрощалися з тими двома чуваками. Зрозуміли, що можемо удвох тягти все. Почали писати, вирішили, що реально можемо робити все самі. Зводили нашу музику взагалі в різних місцях, в Пітері, наприклад. І ось літо 2014, у мене в житті і у Гоші перевороти. Ми розуміємо, що хочемо рухати ту ж шестидесятину, але зі своїми особливостями, з електронно-клавішним нальотом. Збиралися влітку і записували, що в голову залізе. Дев’ять пісень зробили повноцінно, включаючи кавери. Поступово почали записуватися, було довго і нудно. Ми записали тут, і в Пітері нам наші демоверсії склеїли. Додали вінтажного звучання. За кеш зовсім не думали, багато витрачалися, бо нема на що сподіватися, адже це більше душевне питання. Хотілося давати концерти, щоб просто було весело. Ми хотіли знайти себе за допомогою музики.
А яка ваша улюблена пісня з альбому?
Холостий. Є одна. Але я люблю її за задумку, за композицію, але не за її втілення. Зміксував її чувак з Пітера, звів не так, як я це уявляв. Це Cochlea, дуже оригінальна пісня. Сиділи на тверезу голову та склали її. Харківським музикантам дуже подобається, вони її досить часто ротують.

Божевільне кохання у пісні «Десь там один»

Разом із Олесею Драгоміровою гурт записав українську пісню про неймовірне кохання. Сама пісня ще не вийшла, тому це просто ексклюзивні факти, якими з радістю поділилася Олеся.
Олеся. Пісенька взагалі про любов, яка нібито зав’язана в нереальному п'ятикутнику, з якого вихід в кожному кутку, але ніхто з нього не виходить. Ми написали її з Жорою, про людину, яка десь там одна. Я зустрічаюся з Гошею, і слова ці про те шалене кохання, про таку любов, яка мене просто мало не вбила. Та і взагалі всі пісні у світі про кохання.

Патріотизм крізь музику

Хлопці розповіли, що під час Євромайдану брали безпосередню участь у протестах та мітингах. Кидали коктейлі молотова у проросійських людей та висловлювали любов до України.
Уявімо, що російський лейбл «Ікс» пропонує гарний контракт, але за умови, що ви не зможете грати в Україні, погодилися б?
Катунін. Таке уявити навіть складно. Не думаю, що російські бренди таке б робили.
Холостий. Є угорський лейбл, який пропонує гарний контракт. Я б погодився, бо в Україні немає комфортних умов для музикантів, на жаль. Любов до музики сильніше за все.

Думка від львівського музиканта

Мені дуже пощастило поговорити з чоловіком зі Львова, який займається музичною діяльністю. Сам він захотів залишитися інкогніто.
Львів’янин. У нас у Львові був, скажімо так, свій рух, який виріс із панку, і саме в ті часи, у 2011 році, на гігах почав формуватися цей прошарок груп. Колективи намагалися залучати людей з усієї України: так ми і познайомилися з Георгіями. Я знайомий з їх репертуаром, тривалий час слухав. Я тяжію більше взагалі до стонера та психоделіки, але внаслідок модних тенденцій ця стилістика перейшла в андеграунд.
Двома словами опишіть гурт «Value».
Львів’янин. Якісний андеграунд. Але так про багатьох говорили на початку успішного шляху.

Сучасний стиль

Холостий. Зараз ми прагнемо до попа, танцювальної музики. Бо відкрили для себе танцювальну музику 70-х, 80-х, 90-х, і зрозуміли, що в ній багато того, чого не вистачає тій фолк-музиці, яку ми так любили до цього. А самій танцювальній музиці не вистачає тієї жвавості 60-х років. І зараз у молоді все «па вєсєлухє». Тому ми вирішили створювати щось оригінальне. А взагалі для мене найблагородніша публіка — танцююча. Коли танцюють під нашу музику — я щасливий.

Для майбутнього у хлопців ще багато планів. Це і музичні тури, і створення другого альбому. Випуск української пісні «Десь там один» та просто ощасливлення людей. Підбиваючи підсумки, можу сказати, що українська андеграунд-музика зараз на вибуховому рівні. Адже поступово із Заходу приходять усе нові і нові тенденції. Тому саме електронна танцювальна музика, насичена елементами другої половини ХХ століття, стає популярною та «ходовою» у музичних гуртів. Та, на жаль, умови для створення цієї сучасної та драйвової музики в Україні досить критичні, бо змушують наших музикантів їхати за кордон. Але ж Україна — співуча країна, тож давайте співати так, щоб кожен знав, що це співають українці!

Артем Мамонов, 17 років, школа № 146