«У січні 1997 року за наказом Міністерства освіти та науки України на базі школи створено експериментальний майданчик під науковим керівництвом доктора психологічних наук, професора Анатолія Васильовича Фурмана за темою: «Підвищення ефективності управління педагогічними та учнівськими колективами школи за технологіями модульно-розвивального навчання». Школа перейшла на новий режим роботи: замість уроків по 45 хвилин — два міні-модулі по 30 хвилин у початковій школі з перервами після кожної півгодини. Та три міні модулі по 30 хвилин у старшій школі. І це має психологічне обґрунтування. По-перше, науковцями доведено, що в більшості дітей саме наприкінці 30 хвилин розумової праці настає закономірний спад активності, тому необхідна перерва, яка триває 5 хвилин». Між парами школярі мають 20 хвилин перерви.
Я вважаю цю реформу в моїй школі досить ефективною. За такою системою навчатися легше, ніж за стандартною. Вісім років я вчилася у звичайній школі. Тож я можу сповна оцінити цю реформу, бо є з чим порівнювати. Кожен день в нас було по 6-7 уроків. Важко добре підготуватися до кожного уроку. Та ще носити тяжкі підручники. Зараз, коли в мене не більше чотирьох пар, я ношу 3-4 підручники. І домашнє завдання робити набагато легше. Я готуюся, фактично, лише до трьох-чотирьох уроків замість шести.
Катя Бортняк, 15 років, школа №164
Надеюсь, такое до наших потомков дойдёт.