(Продовження)
Офiцiйна сторiнка СК у соцiальнiй мережi
Окрім офіційної сторінки в Інтернеті (сайту), СК (суб’єкт комунікації) може мати також офіційну сторінку в розповсюджених соціальних мережах (зокрема, у Фейсбуці), де також є можливість поширювати тексти документів та офіційних заяв, що потребують розголосу.
Але одночасно ці віртуальні майданчики є більш демократичними, і їхній контент може бути різним за стилістикою, формою та навіть типом повідомлення (наприклад, відео, фото чи малюнок без тексту або з мінімальним підписом).
В будь-якому разі офіційна сторінка в соціальній мережі має на меті позиціонування СК, створення позитивного іміджу, і виконує насамперед функції інформування про діяльність СК та його просування на ринку освітніх послуг серед певної цільової аудиторії. Тож тексти, що розповсюджуються за допомоги цього типу носія, зазвичай:
- інформують про щось в форматі класичного оголошен- ня (батьківські збори, суботник тощо);
- анонсують подію (ілюструються абстрактно або пода- ються без ілюстрації);
- звітують про те, що відбулося (супроводжуються вели- кою кількістю фото);
- вітають когось (педагога, учня) чи щось (команду, за- клад) з ювілеєм чи перемогою;
- містять посилання на медіатекст про СК, оприлюдне- ний на іншому Інтернет-ресурсі;
- містять посилання на важливу новину чи тематич- ний проблемний матеріал (наприклад, зміни в проведенні ЗНО), оприлюднені на іншому Інтернет-ресурсі.
Сторінка в соцмережі може дублювати частину контенту з сайту. Модератором такого майданчика зазвичай є та сама людина, яка адмініструє сайт. Контент такої сторінки повинен корелюватись з концепцією обраної соціальної мережі: якщо це Твіттер або Телеграмм — бути лаконічним та інформативним, якщо Інстаграмм — ілюстративним, яскравим та наочним. До того ж слід мати на увазі наступне: якщо офіційний сайт СК може певний час знаходитись в «законсервованому» стані, то сторінка в будь-якій соцмережі потребує регулярного оновлення контенту — динамічних змін, коментарів, «лайків» та «перепостів»
Власнi сторiнки чи блоги учнiв i вчителiв в соцмережах
Ще одна можливість просувати СК в мережі полягає в тому, щоб поширювати відомості про заклад на власних сторінках працівників та учнів в соцмережах. Наочними є принаймні дві моделі такої діяльності:
1) мультиплікаційна (передрук інформації з офіційної сторінки свого закладу в соцмережі або з сайту СК);
2) креативна (особа створює власний контент стосовно СК: висловлює думки, емоції, публікує власні фото та відео, запроваджує обговорення, проводить опитування).
Чи не найстаршим за віком майданчиком для оприлюдтаких Інтернет-постів цілком залежать від особистості та вподобань власника сторінки, і не існує жорстких правил щодо ведення свого аккаунту. Спостереження доводять, що сторінки педагогів є більш стриманими та офіційними, ніж сторінки учнів, але буває і навпаки.
Ймовірним майданчиком для просування освітнього СК є також блоґосфера. Ведення власного блоґу (регуляр- не, майже щоденникове, створення текстового або відео-контенту) може стати дуже цікавим та корисним для СК, якщо блоґером є яскрава особистість та знаний фахівець (бажано — одночасно).
Найпопулярніша платформа серед українських блоґерів — LiveJournal. Наявна певна кількість блоґів на Wordpress. com, Blogger.com, Bigmir.net, Meta.ua, Hiblogger.net. До того ж серед українських Інтернет-видань поширена практика створення блоґів для своїх авторів та відомих людей, — свої блоґи відкрили Українська правда, ЛігаБізнесІнформ, Кореспондент, Новинар.
Зауважимо, що за умови технічної можливості рубрика «блоґи» може стати органічною і відвідуваною части- ною офіційного сайту СК. До речі, авторами блоґів, окрім членів колективу, можуть виступати також зовнішні «зір- ки» — випускники, батьки учнів, партнери закладу тощо.
Друковані видння
Шкільна періодика — класична форма комунікації з читацькою аудиторією, яка в Донецькій області має свої усталені традиції, представлена десятками різноманітних за концепцією та якістю видань. Передбачається, що шкіль- не видання виконує певні функції: інформаційну, освітню, патріотичну, педагогічну, творчу, профорієнтаційну тощо. Стиль і лексика мови такого ЗМІ багатошарові та являють собою синтез мовних засобів усіх інших стилів мови.
Газета чи журнал мають свої переваги та недоліки в порівнянні з новітніми засобами комунікації, зокрема, породженими Інтернетом. Серед безумовних переваг паперового варіанту — його презентабельність (звичайно ж, у разі достойного дизайну та якісної поліграфії) та можливість робити «підшивку» (архів), переглядати номери, зручно порівнювати, робити нові публікації на тлі попередніх. До того ж публікація тексту журналіста-початківця саме в друкованому виданні може мотивувати особистість до фахового розвитку. Але на цьому наочні «плюси» газети вичерпуються.
Що ж до проблемних моментів, по-перше, в шкільній паперовій газеті, яка в ліпшому випадку виходить раз на місяць, неможливе оперативне інформування. Тому в шкільній періодиці є тенденція до «вмирання» інформаційних жанрів. Вакантне місце займають передруки та розважальні матеріали, а також поетичні та прозові «проби пера» школярів (тобто спостерігаємо мімікрування під художньо-публіцистичні журналістські жанри), тоді як логічно було б очікувати аналітичних, роз’яснюваль- них та пізнавальних текстів.
По-друге, друк накладу потребує коштів, тобто видавничий процес повинен забезпечуватися сталим фінансуванням, що зазвичай не передбачається бюджетом навчального закладу.
По-третє, створення якісного контенту видання потребує роботи зацікавленого колективу журналістів, фотографів, дизайнерів, верстальників, коректорів на чолі з досвідченим редактором, а в умовах школи проблемним є й питання постійного складу команди (бо учні, що набули певних компетентностей, неминуче стають випускниками), і питання мотивації як молодих членів редакції, так і її очільників.
Але, не зважаючи на існуючі проблеми та пере- шкоди, шкільна періодика продовжує існувати і подекуди розвиватися, а тому дуже сподіваємось, що подальші поради аматорам, які створюють контент шкільних медіа, будуть корисними.
Тож далі мова буде про аудиторії наступних медіа, що є суб’єктами комунікації:
- шкільні сайти;
- сторінки в соціальних мережах/блоґи;
- періодичні видання.
Корисне посилання
Методичний посібник «ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ВИДАННЯ» goo.gl/vzNQYz
Далі буде