14 мая 2018

«Медіа&Школа» від Донецького прес-клубу. Частина перша

172

Навчити журналістиці дуже складно. Бо ті, хто є фаховим журналістом, зазвичай не вміють саме вчити, а ті, що професійно володіють методиками передавання знання, здебільшого не мають журналістського досвіду… Саме тому сподіваємось на користь від цього невеличкого посібника, бо над його створенням працювали, так би мовити, за принципом «два в одному» — фахові журналісти і одночасно фахові викладачі (медіатренери)...

Що каже експерт?

Посібник зі створення якісного контенту медіаресурсів у закладах освіти «Медіа&Школа», підготовлений фахівчинями ГО «Донецький прес-клуб» в результаті серії тренінгів «Основи медіаграмотності та створення якісного журналістського контенту» в рамках проекту «Формування медіаграмотності мешканців Донеччини шляхом підготовки тренерів серед педагогів і школярів регіону» за підтримки посольства США в Україні, є цікавим оригінальним виданням, що стане в нагоді не тільки школярам і вчителям, які беруть участь у підготовці шкільних газет, але і студентам-журналістам молодших курсів.

Посібник написаний в оригінальній манері відповідей на найбільш типові запитання, що  виникають  у журналістів-початківців, вдало поєднує науковість і практичне  спрямування.  Цікавою  знахідкою авторок є рубрики «Корисні посилання», «Лайфхаки» (поради від практиків) та «Лайф сторі», що супроводжують всі теми посібника.

Відповідаючи на популярні питання щодо організації шкільної періодики, авторки дають поради щодо пошуку джерел інформації та правил роботи журналіста  з соціальними мережами, вводять поняття про аудиторію медіа й співпрацю з нею, принципи Social Media Marketing (SMM), пояснюють правила наближення інтересів і їх дотримання у формуванні новин, жанри жур- налістики та професійні стандарти, роль заголовку в поданні журналістського матеріалу та типи заголовків. Теорія в посібнику є наочною. Найбільш вдалими мені видалися таблиці й схеми «Чого хоче користувач медіа», характеристики та потреби цільових груп шкільних медіа та коротка характеристика найуживаніших інформаційних жанрів.Особливу увагу привертають розділ «Чого НЕ робити?», який аналізує поширені помилки журналістів-початківців, і словник вживаних термінів.

Загалом хочу ще раз наголосити на корисності такого посібника не тільки для школярів, оскільки його переваги (легкість манери викладення, діалогічність, стислість, ілюстративність, практичне спрямування) є сьогодні рідкістю і серед вишівських підручників з жур- налістики. Тож хочу привітати його авторок Олену Са- мойленко і Тетяну Строй з вдалим результатом плідної співпраці!

Завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету іменi Василя Стуса,

доцент Олена Тараненко

Про що мова?

Сьогодні в науковому дискурсі існує більше трьох сотень визначень терміну «текст», а проблему цього поняття деякі науковці відносять до «вічних». Додатково ускладнює ситуацію активний розвиток віртуального середовища Інтернету та особливості створення і функції так званих веб-текстів. Однак незмінною залишається етимологія слова «текст», що пов’язана з трьома латинськими джерелами:

• textum (тканина, одяг, зв’язок, з’єднання, будова, стиль);

• textus (сплетіння, структура, зв’язне викладення);

• texo (ткати, сплітати, творити, вигадувати, з’єднувати).

Зважаючи на домінуючі у визначеннях поняття зв’язку та з’єднування, можна стверджувати, що текст — це основна форма комунікації будь-якої установи та її членів з суспільством. До речі, деякі сучасні дослідники пропонують визначення тексту саме через поняття «комунікація», про що свідчить, наприклад, таке визначення: «Текст — комунікативно спрямований твір, що має структурно-смислову єдність, зумовлену емоційною домінантою». Текст трактують як інформаційний простір, мовленнєвий твір, знакову послідовність, результат мовленнєво-мисленнєвого процесу, а також письмове чи усне повідомлення, що характеризується змістовою і структурною завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата…

Тож будемо виходити з положення, що саме за допомоги текстів різного обсягу, призначення та стилістики сьогодні відбувається офіційне й приватне спілкування будь-якої установи, підприємства чи особи з іншими суб’єктами суспільства. В цьому посібнику ми намагатимемось детально розглянути специфіку створення текстів в ситуації, коли відправником комунікативного повідомлення є сучасний заклад освіти: школа, ліцей, гімназія, колегіум, позашкільний гурток тощо.

Задля зручності будемо оперувати поняттям «суб’єкт комунікації» (скорочено СК).

В тексті цього посібника курсивом ми виділили слова та словосполучення, визначення яких можна знайти в розділі «Що є що?» (словник).
Також ви побачите виділення жирним шрифтом — це ключові меседжі та основні поняття, на які ми звертаємо увагу читача і які допоможуть в навігації та сприйнятті.

Деякі частини тексту ми виокремили в трьох рубриках — «Корисні посилання», «Лайфхаки» (поради від практиків) та «Life story» (життєвi iсторiї). 

Де писати?

Офіційна ділова комунікація — це здебільшого обмін документами, зокрема, розпорядженнями, звітами, телефонограмами, оголошеннями, тобто письмовими текстами офіційно-ділового стилю, створення яких регламентується певними правилами і не є пріоритетним предметом нашого інтересу.

Але зважаючи на назву підрозділу, зазначимо: якщо раніше майданчиком для оприлюднення таких текстів були так звані «дошки оголошень», тобто матеріальні носії, розташовані в шкільних вестибюлях чи приймальнях, то сьогодні офіційний документообіг перемістився до віртуального простору і становить контент певних розділів шкільних та позашкільних сайтів.

Тож офіційна сторінка установи в Інтернеті — перший майданчик для оприлюд- нення текстів, створюваних СК.

Основні функції такого сайту — презентаційна та комунікаційна. Іноді сайт завмирає на рівні «візитівки», тобто всього лише джерела назви установи, її адреси та інших контактних відомостей.

Набагато краще, якщо контент офіційної сторінки сучасного закладу освіти, окрім необхідної документації та фактів про історію закладу та кваліфікацію педагогічного колективу, збагачений новинними повідомленнями (стрічкою новин), інтерв’ю та медіатекстами інших жанрів, а також ілюстраціями (здебільшого — фото, можливо — інформаційною графікою).


Далі буде...

 

 

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
Медіагрупа Скрепка

    Україна, м. Харків
    Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
    +38 (050) 96-56-629 (9:30 - 18:30)

Ми в соц.мережах: